Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37568Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.author | Сметана І. І. | - |
| dc.date.accessioned | 2025-11-05T20:08:38Z | - |
| dc.date.available | 2025-11-05T20:08:38Z | - |
| dc.date.issued | 2025 | - |
| dc.identifier.citation | Сметана І. І. Вербалізація екзистенційних мотивів у прозі Уласа Самчука / І. І. Сметана // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». - Острог : Вид-во НаУОА, 2025. - Вип. 26(94). - С. 142–146. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37568 | - |
| dc.description.abstract | У статті проаналізовано лексико-синтаксичні особливості репрезентації мотивів самотності, смерті та смутку в романах “Марія” та “Гори говорять” Уласа Самчука. З’ясовано, що глибину й виразність аналізованих мотивів відображає не тільки багатство авторського словника, а й майстерне поєднання слів, використання художніх засобів. Провідні екзистенційні мотиви у творах письменника розкриваються як експліцитно, за допомогою лексем, що мають різну частиномовну належність, так й імпліцитно. Досліджено, що мотиви самотності, смерті та смутку виступають наскрізними художніми домінантами, які формують емоційну та змістову основу досліджуваних творів і виконують ключову функцію в репрезентації як національного трагічного досвіду, так і глибоко особистісного страждання персонажів. Для художньої реалізації зазначених мотивів автор застосовує різноманітні лексичні, синтаксичні й стилістичні засоби, за допомогою яких акцентує психологічну вразливість і внутрішню напругу героїв на тлі драматичних історичних подій. З’ясовано, що самотність у текстах постає не лише як фізичний стан, а як глибоко екзистенційне й психологічне переживання, тісно пов’язане з історичною катастрофою, смерть — як невідворотна межа людського буття, яка, символізуючи його завершення, водночас виявляє духовний сенс життя, а смуток – як художній засіб репрезентації індивідуального та національного болю, що органічно вплетений у тканину наративу та тісно пов’язаний із трагізмом української історії. Зазначені мотиви набувають не лише сюжетної функції, а й концептуального значення, формуючи глибинний філософсько-емоційний вимір художнього тексту. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
| dc.subject | ідіостиль | uk_UA |
| dc.subject | мотив | uk_UA |
| dc.subject | лексичні засоби | uk_UA |
| dc.subject | синтаксична організація | uk_UA |
| dc.title | Вербалізація екзистенційних мотивів у прозі Уласа Самчука | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
| Розташовується у зібраннях: | Статті (УФІ) | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Стаття_Сметана І.І._Вербал. екзистенц. мотивів у прозі Уласа Самчука.pdf | 823,23 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.