Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37918
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorАрхипенко Л. М.-
dc.date.accessioned2025-12-03T14:29:13Z-
dc.date.available2025-12-03T14:29:13Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationАрхипенко Л. М. Інтернаціоналізація національної мови як прояв глобалізаційних упливів / Л. М. Архипенко // Вісник науки та освіти. – 2025. - № 9 (39). - С. 182-192.uk_UA
dc.identifier.urihttps://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37918-
dc.description.abstractУ статті досліджено процеси інтернаціоналізації в українській мові початку ХХІ століття в контексті глобалізації, інтенсивних суспільних змін та інформаційно-комунікаційної революції. Наголошено, що мовне середовище зазнає потужного зовнішнього впливу, передусім через проникнення англізмів, які стають органічною частиною наукового, медійного та розмовного дискурсів. Для дослідження залучено комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: описовий, систематизації та узагальнення, що дозволило простежити новітні тенденції інтернаціоналізації й визначити їхній вплив на розвиток української лексичної системи. Доведено, що запозичення та інтернаціоналізми є відображенням соціокультурних процесів і важливим чинником мовної динаміки. Встановлено, що англійська мова утверджується як глобальний комунікативний інструмент, зумовлюючи появу значної кількості нових термінів, які активно адаптуються в українському мовному просторі. Особливу увагу приділено словотвірним процесам, використанню міжнародних афіксів і появі неосемантизмів, що формують нові словотвірні гнізда та демонструють стилістичну багатошаровість. ЗМІ визначено провідним каналом поширення іншомовної лексики, що з одного боку сприяє інтеграції української мови у світовий інформаційний простір, а з іншого – створює загрозу для збереження національної мовної ідентичності. Акцентовано на подвійності впливу глобалізаційних процесів: вони стимулюють конвергентні явища та професіоналізацію лексики, водночас провокуючи дисбаланс між власне українськими та іншомовними елементами. У висновках наголошено на необхідності збереження мовної рівноваги: адаптації нових інтернаціоналізмів із одночасним плеканням національної мовної традиції. Перспективними напрямами подальших досліджень визначено аналіз функціонування інтернаціональної лексики у різностильових текстах та соціокультурний вимір її поширення в умовах глобалізації.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectінтернаціоналізаціяuk_UA
dc.subjectінтернаціоналізмиuk_UA
dc.subjectанглізмиuk_UA
dc.subjectзапозиченняuk_UA
dc.subjectсловотвірuk_UA
dc.subjectнеосемантизмиuk_UA
dc.subjectглобалізаціяuk_UA
dc.subjectмовна ідентичністьuk_UA
dc.titleІнтернаціоналізація національної мови як прояв глобалізаційних упливівuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті (УФІ)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Архипенко_стаття (репозитарій 2).pdf322,12 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.