Психологічна адаптація людини в умовах кризи

Abstract

Здійснено теоретико-методологічний аналіз феномену психологічної адаптації особистості в умовах глобальних кризових викликів, зумовлених пандеміями, воєнними конфліктами та економічною нестабільністю. На основі узагальнення наукових доробків за період 2020–2025 років розкрито сутність регуляторної гнучкості як фундаментального механізму підтримки психічної рівноваги, що дозволяє оперативно змінювати емоційні та поведінкові реакції відповідно до мінливих вимог середовища. Когнітивна та копінгова гнучкість виступають ключовими предикторами резильєнтності, мінімізуючи ризики розвитку хронічної тривожності та депресивних станів. Особливу увагу приділено аналізу внутрішніх ресурсів особистості, зокрема емоційної стійкості та здатності до саморегуляції, а також ролі зовнішніх факторів, таких як соціальна підтримка та культурний контекст. Досліджено специфіку формування резильєнтності у різних соціальних групах, включаючи волонтерів та майбутніх освітян, у межах професійного благополуччя та збереження ментального здоров’я під час воєнного стану. Результатом дослідження є авторська структурно-логічна схема психологічної адаптації, що інтегрує гнучкі копінг-стратегії та життєстійкість як динамічні процеси подолання кризи. Підкреслено необхідність впровадження індивідуалізованих підходів до психологічної підтримки з урахуванням специфіки екстремальних умов та культурних особливостей соціуму.