Декапіталізація кадрового потенціалу вищої освіти як бар’єр відновлення людського капіталу

Abstract

Поглиблення структурних дисбалансів у системі вищої освіти, за яких скорочення кадрового потенціалу поєднується зі зростанням освітнього навантаження, обмежує здатність виконувати відтворювальну функцію щодо людського капіталу. Метою статті є наукове обґрунтування декапіталізації кадрового потенціалу вищої освіти як системного бар’єра відновлення людського капіталу. Методологічну основу становлять методи динамічного, прогнозного та кореляційного аналізу, що дали змогу виявити характер змін чисельності науково-педагогічних працівників, трансформацію освітнього навантаження та еволюцію взаємозв’язків між цими показниками у різні часові періоди. Встановлено, що скорочення кадрового потенціалу має стійкий інерційний характер, тоді як зростання навантаження формується як вимушений компенсаторний механізм підтримання формального функціонування системи. Виявлену зміну кореляційних залежностей інтерпретовано як індикатор структурного зламу та вичерпання адаптаційного потенціалу вищої освіти. Практична цінність статті полягає у можливості вдосконалення підходів до фінансування вищої освіти та формування управлінських рішень, спрямованих на збереження й відтворення кадрового потенціалу як ключової умови відновлення людського капіталу.