Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39415
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПолянський В. О.-
dc.date.accessioned2026-04-14T20:05:49Z-
dc.date.available2026-04-14T20:05:49Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.citationПолянський В. О. Лібертаріанство як інституційна модель післявоєнної відбудови України: можливості, обмеження та економічні наслідки / В. О. Полянський // Ефективна економіка. - 2026. - №3.uk_UA
dc.identifier.urihttps://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39415-
dc.description.abstractУ статті досліджено потенціал лібертаріанства як інституційної моделі післявоєнної відбудови України в умовах значних макроекономічних втрат, глибоких структурних трансформацій та підвищених інституційних ризиків. Обґрунтовано, що післявоєнна реконструкція повинна розглядатися не лише як процес відновлення зруйнованого фізичного капіталу та інфраструктури, а як формування нової моделі економічного зростання, орієнтованої на підвищення конкурентоспроможності, інноваційності, продуктивності та довгострокової стійкості економічної системи. Визначено обмеження традиційних державоцентричних підходів до відбудови, які, забезпечуючи швидку мобілізацію ресурсів, водночас можуть супроводжуватися бюрократизацією управлінських процесів, неефективним розподілом фінансових потоків, спотворенням ринкових стимулів і зниженням інвестиційної привабливості. Систематизовано ключові принципи лібертаріанської інституційної рамки, серед яких пріоритет економічної свободи, мінімізація надмірного державного втручання, захист прав власності, верховенство права та інституційна ефективність ринкових механізмів. На основі теоретико-аналітичного підходу запропоновано концептуальну модель лібертаріанської відбудови, що передбачає дерегуляцію бізнес-середовища, податкову лібералізацію, розвиток ринку капіталу, приватизацію та посилення інституційних гарантій прав власності як ключових чинників формування сприятливого інвестиційного клімату. Визначено очікувані економічні ефекти реалізації запропонованої моделі, зокрема прискорення темпів економічного зростання, активізацію інвестиційної та підприємницької діяльності, підвищення продуктивності економіки та оптимізацію державних витрат. Водночас окреслено ризики й обмеження застосування лібертаріанського підходу у постконфліктному середовищі, включаючи соціальні дисбаланси, інституційну слабкість, нерівномірний розподіл вигод від лібералізації та необхідність збереження ключових функцій держави у сферах безпеки, правосуддя й макроекономічної стабільності. Зроблено висновок, що найбільш доцільним для України є змішаний інституційний підхід, який поєднує принципи економічної свободи та ринкової конкуренції з ефективною державною координацією у стратегічно важливих напрямах відбудови, що забезпечує баланс між швидкістю економічного відновлення та його довгостроковою стійкістю.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectлібертаріанствоuk_UA
dc.subjectекономічна свободаuk_UA
dc.subjectінституційна модельuk_UA
dc.subjectпіслявоєнна відбудоваuk_UA
dc.subjectдерегуляціяuk_UA
dc.subjectінвестиційна привабливістьuk_UA
dc.subjectекономічна політика Україниuk_UA
dc.titleЛібертаріанство як інституційна модель післявоєнної відбудови України: можливості, обмеження та економічні наслідкиuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті (ЕКСА)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Стаття_Лібертаріанство_як_інституційна_модель.pdf851,36 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.