Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39700
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorТихонова М.-
dc.contributor.authorЧернишенко О.-
dc.contributor.authorЛисенкова Т.-
dc.date.accessioned2026-04-23T12:13:40Z-
dc.date.available2026-04-23T12:13:40Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.citationТихонова М. Підходи та методи викладання іноземних мов під час війни / М. Тихонова, О. Чернишенко, Т. Лисенкова // Актуальні питання гуманітарних наук : журнал. - 2026. - № 3(95). - C. 324– 329.uk_UA
dc.identifier.urihttps://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39700-
dc.description.abstractУ статті здійснено комплексний аналіз фундаментальних трансформацій системи вищої освіти України, спричинених повномасштабним вторгненням РФ, яке спричинило безпрецедентну кризу в усіх сферах суспільного життя, причому система освіти зазнала одного з найбільш відчутних негативних впливів. Досліджено зміну філософії освітнього процесу, який в умовах воєнного стану перетворився з суто академічної діяльності на екзистенційний механізм збереження інтелектуального потенціалу нації та інструмент психологічної стабілізації молоді. Особливу увагу приділено впливу хронічного стресу та загроз на когнітивні здібності здобувачів. Проаналізовано феномен «когнітивної блокади» та «фантомної амнезії», що виникають внаслідок перебування в укриттях та порушення сну, що змушує педагогів адаптувати методики, переходячи до мікронавчання. В роботі детально розглянуто специфіку викладання іноземних мов у кризових умовах, де мова виступає «емоційним прихистком» та терапевтичним інструментом. Обґрунтовано доцільність впровадження інтерактивних форм роботи, зокрема проєктної діяльності з використанням цифрових інструментів та організації міні-конференцій як ефективного методу перевірки навичок говоріння, що сприяє розвитку професійної компетентності. В роботі оговорюється необхідність адаптації навчального процесу до екзистенційних загроз: руйнування інфраструктури, переміщення університетів, перебування учасників освітнього процесу в різних часових поясах та зонах безпеки, а також постійного психологічного тиску. Робота висвітлює процес дерусифікації контенту як акт ментальної деокупації та переорієнтацію на автентичні західні джерела. Також порушено питання академічної доброчесності в еру штучного інтелекту, де пропонується зміщення акцентів на усну комунікацію та етичне використання новітніх технологій. Окремо наголошено на критичному навантаженні на викладачів, які виконують функції кризових менеджерів попри високий ризик професійного вигорання. Зроблено висновок про прискорення інтеграції української освіти в європейський простір та формування нової освітньої ідентичності.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectвища освітаuk_UA
dc.subjectвоєнний станuk_UA
dc.subject«фантомна амнезія»uk_UA
dc.subjectміні-конференціїuk_UA
dc.subjectпроєктна діяльністьuk_UA
dc.subjectпсихологічна підтримкаuk_UA
dc.subjectдерусифікаціяuk_UA
dc.subjectштучний інтелектuk_UA
dc.subjectпрофесійна іноземна моваuk_UA
dc.subjectпрофесійне вигоранняuk_UA
dc.titleПідходи та методи викладання іноземних мов під час війниuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті (ПІФП)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ТихоноваЧернишенко ЛисенковаПідходи_методи викладання.pdf368,17 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.