Фінансування вищої освіти як чинник збереження людського капіталу у повоєнний період

Abstract

У статті досліджено вплив фінансування вищої освіти на процеси збереження та відтворення людського капіталу України в умовах повоєнного відновлення. Метою роботи є виявлення структурних диспропорцій у фінансовому забезпеченні закладів вищої освіти та обґрунтування їхніх наслідків для якості підготовки фахівців і стійкості університетського сектору. Методологічну основу дослідження становлять аналіз офіційних статистичних даних, порівняльний регіональний підхід і узагальнення результатів емпіричних спостережень щодо функціонування освітніх програм з малочисельними групами. Встановлено, що зростання частки таких програм є проявом критичної обмеженості фінансових ресурсів, яка особливо загострюється у регіональних закладах вищої освіти та прифронтових територіях. Показано, що недофінансування призводить до згортання перспективних спеціальностей, зниження інвестицій у матеріально-технічну базу та посилення відтоку науково-педагогічних кадрів. Обґрунтовано необхідність переходу до диференційованих моделей фінансування, розвитку державно-приватного партнерства та використання цифрових інструментів як способів підвищення ефективності використання обмежених ресурсів. Практична значущість результатів полягає у можливості їх застосування при формуванні політики підтримки університетського сектору в контексті повоєнного відновлення.