Промпт-інжиніринг у системі іншомовної підготовки дорослих як засіб розвитку комунікативної та дискурсивної компетентностей у контексті андрагогіки

Abstract

У статті здійснено теоретичне обґрунтування промпт-інжинірингу як інноваційного інструмента в системі іншомовної підготовки дорослих, спрямованого на розвиток комунікативної та дискурсивної компетентностей у межах андрагогічного підходу. Вихідним положенням дослідження є трактування інженерії запитів як процесу конструювання й оптимізації інструкцій до моделей штучного інтелекту з метою отримання релевантних і передбачуваних результатів, що уможливлює свідоме керування інформаційно-когнітивними процесами користувача. Установлено, що інтеграція промпт-інжинірингу в освітній процес доцільно розглядається крізь призму цифрової та інформаційної грамотності, оскільки передбачає як ефективне використання технологічних ресурсів, так і здатність до критичного відбору та інтерпретації інформації. Доведено, що в умовах іншомовної підготовки дорослих взаємодія з мовними моделями стимулює усвідомлене конструювання мовлення, розвиток стратегічного планування висловлювання та підвищення точності мовного оформлення. Унаслідок цього відбувається ускладнення дискурсивних структур і їх адаптація до конкретних комунікативних ситуацій. Обґрунтовано, що систематичне використання промптів активізує механізми рефлексії та саморегуляції мовленнєвої діяльності, оскільки здобувач освіти формує запит, аналізує отриманий результат і коригує його відповідно до комунікативної мети. З’ясовано, що застосування промпт-інжинірингу у викладанні англійської мови як іноземної сприяє подоланню мовних бар’єрів, розвитку академічного письма та формуванню навичок аналітичного мислення. Акцентовано увагу на тому, що якість згенерованого контенту безпосередньо залежить від уміння формулювати точні, контекстуально релевантні запити, що, своєю чергою, підвищує ефективність навчальних результатів. Встановлено, що інтеграція інженерії запитів у дослідницьку діяльність розширює можливості пошуку, аналізу й інтерпретації наукової інформації, сприяючи підвищенню якості наукової роботи. Окреслено основні виклики впровадження технології, зокрема методологічну неузгодженість, недостатній рівень цифрової компетентності педагогів, потребу в етичному регулюванні та нерівномірний доступ до ресурсів. Аргументовано, що ефективність використання генеративного штучного інтелекту визначається рівнем методичної підготовки викладача та наявністю педагогічно виваженої моделі навчання.