Перспективи здобуття дострокової конкурентоспроможності суб’єктів господарювання в Україні

Abstract

Статтю присвячено питанням забезпечення дострокової конкурентоспроможності суб’єктів господарювання. Актуальність тема-тики зумовлена необхідністю переходу від короткострокової адаптації до стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємств на засадах інноваційності, ресурсоефективності та інституційної гнучкості. Дослідження має на меті обґрунтувати фінансово-економічні детермінанти формування довгострокової конкурентоспроможності суб’єктів господарювання України в умовах нестабільності зовнішнього середовища. У дослідженні систематизовано структурні фактори розвитку національної економіки, зокрема природно-ресурсний потенціал, вигідне геоекономічне положення, інженерно-технічну школу, людський капітал, цифрову модернізацію, інфраструктурне забезпечення та потенціал «зеленої» трансформації. Охарактеризовано їх диференційований вплив на окремі види економічної діяльності та визначено потенційні конкурентні переваги і обмеження їх реалізації. В дослідженні обґрунтовано, що наявність ресурсної бази не гарантує стійкої конкурентоспроможності, а потужного значення набуває здатність суб’єктів господарювання інтегрувати структурні передумови у власні бізнес-моделі та трансформувати їх у довгострокові конкурентні переваги. Виявлено, що в архітектурі багатогалузевої економіки визначальними чинниками формування конкурентного потенціалу є розмір підприємства та рівень його капіталізації. Проаналізовано структуру суб’єктів господарювання за видами економічної діяльності та за розмірами бізнесу, виявлено домінування малих підприємств за чисельністю та концентрацію капіталу в секторі великих і середніх компаній. Дослідження динаміки розподілу капіталу дозволило виявити відносну стабільність концентраційної моделі, за якої великі підприємства акумулюють понад третину сукупного капіталу економіки навіть за умов кризових явищ. Визначено тенденцію до зростання загального обсягу капіталу в економіці. В дослідженні обґрунтовано фінансово-економічний алгоритм оцінювання конкурентоспроможності суб’єктів господарювання, відповідно до якого фінансова стійкість визначається як базова умова формування конкурентних переваг, ефективність використання ресурсів як механізм їх трансформації, а результативність господарської діяльності як фактичний прояв реалізованої конкурентної сили підприємства. В дослідженні обґрунтовано, що довгострокова конкурентоспроможність суб’єктів господарювання формується як інтегральний результат збалансованої взаємодії фінансової стійкості, ресурсної ефективності та економічної результативності, що створює передумови для стратегічної автономії та сталого розвитку національної економіки.