Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40845
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorДобрунова Л. Е.-
dc.date.accessioned2026-06-19T06:51:57Z-
dc.date.available2026-06-19T06:51:57Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.citationДобрунова Л. Е. Цифрова трансформація методології дослідження джерельної бази Української революції в епоху великих даних / Л. Е. Добрунова // (електронне видання) Актуальні питання у сучасній науці. - 2026. - № 5(47). - С. 1619-1636.uk_UA
dc.identifier.urihttps://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40845-
dc.description.abstractСучасний розвиток історичної науки тісно пов’язаний із впровадженням цифрових технологій, які істотно змінюють підходи до вивчення джерельної бази Української революції 1917–1921 рр. Традиційні методи джерелознавчого аналізу доповнюються можливостями цифрової гуманітаристики, що дає змогу по-новому працювати з великими масивами історичної інформації. Особливої ваги набуває використання технологій великих даних, електронних архівів, цифрових бібліотек, баз даних, геоінформаційних систем, інструментів текстового аналізу та елементів штучного інтелекту, які значно розширюють можливості пошуку, систематизації й інтерпретації документальних матеріалів. У дослідженні Української революції цифрові інструменти сприяють не лише кількісному розширенню джерельної бази, а і якісному переосмисленню історичного матеріалу. Архівні документи, періодичні видання, мемуари, листування, візуальні джерела, картографічні матеріали та статистичні дані можуть комплексно аналізуватися, у взаємозв’язку та з урахуванням міждисциплінарних підходів. Це дає змогу глибше простежити політичні, соціальні й культурні процеси революційної доби, виявити нові зв’язки між подіями та уточнити усталені історіографічні висновки. Обґрунтовано, що цифрова трансформація методології дослідження джерельної бази Української революції формує нову дослідницьку парадигму, у межах якої історик є не лише інтерпретатором фактів, а й аналітиком складних інформаційних ресурсів. Використання технологій великих даних сприяє глибшій реконструкції історичних процесів, виявленню прихованих закономірностей і ціліснішому осмисленню подій 1917–1921 рр., що створює нові перспективи для розвитку сучасної історичної науки. Цифровізація історичних досліджень зумовлює низку методологічних викликів. Йдеться насамперед про необхідність критичної перевірки оцифрованих джерел, оцінювання їхньої повноти, достовірності та репрезентативності. Важливим залишається питання впливу алгоритмів на інтерпретацію даних, оскільки автоматизований аналіз не може повністю замінити фахову історичну критику джерела. Відповідно, особливо актуальним є поєднання класичних принципів історичного джерелознавства з новітніми цифровими методами, що забезпечує наукову виваженість і достовірність результатів.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectУкраїнська революціяuk_UA
dc.subjectджерельна базаuk_UA
dc.subjectцифрова гуманітаристикаuk_UA
dc.subjectвеликі даніuk_UA
dc.subjectцифрові архівиuk_UA
dc.subjectісторичне джерелознавствоuk_UA
dc.subjectцифровізаціяuk_UA
dc.subjectметодологія історичних дослідженьuk_UA
dc.titleЦифрова трансформація методології дослідження джерельної бази Української революції в епоху великих данихuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті (УФІ)



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.