Державні заходи та нормативно-правові акти з пожежної безпеки в УСРР (1921-1934 рр.)

Abstract

У цій науковій роботі розглядаються та аналізуються основні особливості державних заходів по боротьбі з пожежами, а також специфіка нормативно-правових актів (законів, положень, розпоряджень, інструкцій) з пожежної безпеки на території Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) у 1921-1934 роках. Розглядаються маловивчені та недосліджені історичні проблеми реалізації державних заходів протипожежного спрямування в колгоспах, радгоспах, машинно тракторних станціях та загалом в сільських ареалах, а також на промислових підприємствах та в міській зоні української радянської республіки. Вивчаються також особливості державних нормативно-правових актів в галузі пожежної охорони, їх реалізація на практиці на території УСРР в роки нової економічної політики та утвердження сталінського тоталітарного режиму. Зроблено наступні висновки, що заходи держави з поліпшення протипожежної боротьби та реалізація нормативно-правових актів з пожежної охорони в українській радянській республіці на початку досліджуваного періоду стикалися зі значними соціально-економічними та правовими складнощами (економіка української республіки на початку 1920-х років ще не оговталася від тривалих бойових дій, не вистачало фінансів, кваліфікованих кадрів та матеріально-технічного оснащення тощо). Однак, вже до середини двадцятих років ХХ століття ситуація із пожежною безпекою поступово покращилася. Державні заходи та реалізація законів і постанов різних рівнів з пожежної безпеки позитивним чином вплинули на загальний стан «пожежності» в УСРР до 1927 року. Однак, у зв’язку із згортанням нової економічної політики, встановленням і утвердженням тоталітарного режиму в Україні наприкінці 1920-х – в першій половині 1930-х років стан пожежної безпеки в УСРР значно погіршився. Це було пов’язано із репресіями в середовищі державних службовців, керівників пожежної охорони, політикою колективізації та розкуркулення (почалися масові підпали господарств, як протест селян проти державної політики). Попри заходи держави із поліпшення пожежної безпеки, збільшення жорсткості та відповідальності осіб у нормативно-правових актах з пожежної безпеки, активність добровільних пожежних дружин, рівень захищеності селянських господарств від вогню був низьким. Існували суттєві проблеми із пожежною безпекою також і у містах, хоча порівняно із сільським рівнем «пожежності» там ситуація була дещо кращою.