Інноваційна активність бізнесу в Україні: масштаби, структура та кадрові імплікації

Abstract

У роботі проаналізовано інноваційну активність бізнесу в Україні у 2020–2024 рр. з акцентом на масштаби, галузеву структуру та кадрові імплікації. Обґрунтовано, що інноваційність підприємств формується внаслідок взаємодії інституційно-ресурсної бази та людського капіталу, здатного створювати й комерціалізувати знання. На основі офіційних статистичних даних показано суттєве зростання кількості інноваційно активних підприємств, обсягів інноваційного виторгу та інвестицій після 2022 р., що свідчить про перехід від компенсаторного відновлення до фази інтенсивного масштабування інновацій. Виявлено, що ключовим драйвером інноваційного розвитку залишається промисловість, зокрема транспортне машинобудування, металургія, хімія та фармацевтика, тоді як у сфері послуг домінує цифрово-логістичний контур із провідною роллю ІКТ. Проаналізовано регіональні особливості інноваційної активності та визначено вузли зростання. Окрему увагу приділено управлінським і кадровим наслідкам, зокрема зміні структури попиту на компетентності, необхідності апскілінгу, рескілінгу та впровадження мережевих кар’єрних стратегій. Зроблено висновок, що подальша конкурентоспроможність українського бізнесу залежить від здатності інтегрувати інноваційні процеси з ефективними стратегіями розвитку та утримання людського капіталу.