Дослідження впливу алмазного та алмазно-іскрового шліфування на макронапруження поверхневого шару інструментальних сталей

Abstract

У роботі проведено дослідження рівня макронапружень у поверхневому шарі деталей із інструментальних сталей У7 і У12 під час алмазного та алмазно-іскрового шліфування. Встановлено, що після алмазного шліфування виникають макронапруження стиску, які збільшуються зі збільшенням глибини шліфування від 0,035 до 0,07 мм. Після алмазно-іскрового шліфування із силою електричного струму 80-100 А та глибиною шліфування 0,07 мм у поверхневому шарі деталей із сталі У7 формуються незначні напруження стиску У7, а у деталей із сталі У12 – напруження розтягання. Зі зменшенням сили електричного струму до 20-40 А та глибини шліфування до 0,035 мм у поверхневому шарі деталей із сталі У7, навпаки, формуються напруження розтягання, а у деталей із сталі У12 – напруження стиску. Це обумовлено хімічним складом і структурними особливостями досліджуваних сталей та різним впливом силового і теплового факторів, які виникають під час шліфування.