Модель взаимодействия алмазных зерен с органической связкой круга при шлифовании

Abstract

Предложена модель взаимодействия алмазных зерен с органической связкой круга при шлифовании, позволяющая: объяснить возможность “утопания” зерен в более мягкую органическую связку; раскрыть физическую сущность шлифования с учетом геометрии, износа зерна и действующих на него радиальной и тангенциальной составляющих сил резания, а также силы трения скольжения между алмазным зерном и обрабатываемым материалом; обосновать выбор центра поворота алмазного зерна при его опрокидывании (вырывание зерна из связки) относительно диаметральной точки общего основания обратных круговых конусов, расположенной в направлении тангенциальной составляющей силы резания и силы трения скольжения; предложить новую разновидность самозатачивания инструмента на органических связках постоянной “огранкой” зерен, происходящей при их плоском движении без скалывания вершин зерен; объяснить стабилизацию во времени параметра шероховатости Rа при обработке материала инструментом на органических связках тем, что шлифование происходит зерном с постоянно обновляющимися острыми гранями, которые образуются в процессе “огранки” зерна; показать, что малое “засаливание” кругов на органических связках происходит из-за плоского движения зерна во время шлифования.

Запропоновано модель взаємодії алмазних зерен з органічною зв'язкою круга при шліфуванні, що дозволяє: пояснити можливість "утопання" зерен в більш м'яку органічну зв'язку; розкрити фізичну сутність шліфування з урахуванням геометрії, зносу зерна і діючих на нього радіальної й тангенціальної складових сил різання, а також сили тертя ковзання між алмазним зерном і оброблюваним матеріалом; обґрунтувати вибір центру повороту алмазного зерна при його перекиданні (вириванні зерна зі зв'язки) відносно діаметральної точки загальної основи зворотних кругових конусів, розташованих в напрямку тангенціальної складової сили різання і сили тертя ковзання; запропонувати новий різновид самозагострення інструменту на органічних зв'язках постійним "огранюванням" зерен, що відбувається при їх плоскому русі без сколювання вершин зерен; пояснити стабілізацію в часі параметра шорсткості Ra при обробці матеріалу інструментом на органічних зв'язках тим, що шліфування відбувається зерном з постійно оновлюваними гострими гранями, які утворюються в процесі "огранювання" зерна; показати, що незначне "засалювання" кругів на органічних зв'язках відбувається за рахунок плоского руху зерна під час шліфування.

A model of the interaction of diamond grains with an organic binder in the grinding wheel, allowing the opportunity to explain "utopaniya" grains in a softer organic binder; reveal the physical essence of sanding given geometry, grain wear and acting on it radial and tangential components of the cutting forces and the forces of friction between the diamond grains and the material being processed; justify the choice of the center of rotation of the diamond grains in its overturning (tearing of the ligaments of grain) with respect to the diametrical point of common ground inverse circular cones, situated in the direction of the tangential component of cutting forces and sliding friction; to offer a new kind of self-sharpening tools on organic ligaments constant "cut" the grains occurring in their plane motion without chipping grain peaks; Time to explain the stabilization of the parameter roughness Ra in the processing of organic material on the tool bundles that grinding is constantly updated with the grain sharp edges, which are formed in the process of "cut" of grain; show that a small "brining" circles of organic cords is due to flat grain movement during grinding.