Умови підвищення ефективності фінішної абразивної обробки

Abstract

Предложен упрощенный кинематический подход к определению параметров шероховатости поверхности при доводке абразивными зернами. Показано, что в отличие от теоретико-вероятностного подхода данный подход позволяет аналитически определить как параметр шероховатости поверхности Ra, так и Rmax. На этой основе сформулированы основные условия уменьшения высоты микронеровностей на обрабатываемой поверхности при абразивной обработке. Они состоят в обеспечении примерно одновысотного выступания зерен на рабочей поверхности инструмента, применяя для этого доводку свободным абразивом и шлифование по жесткой схеме абразивными или алмазно-абразивными инструментами. В первом случае это достигается увеличением количества зерен, участвующих в формировании шероховатости поверхности, и уменьшением разброса размера зерен и их зернистости. Во втором случае достигается созданием площадок на вершинах зерен (созданием плосковершинных зерен) и обеспечением ”утопания” зерен в связку круга при шлифовании.

A simplified approach to the definition of the kinematic parameters of the surface roughness in the final design of the abrasive grains. It is shown that unlike theoretic-probabilistic approach, this approach allows to analytically determine the parameter of surface roughness and. On this basis, to provide the basic conditions of reducing the height of asperities on the treated surface by abrasion. They are to provide approximately odnovysotnogo protrusion of grains on the working surface of the tool for applying the finishing of loose abrasive and polishing on a rigid circuit abrasive diamond or abrasive tools. In the first case it is achieved by increasing the number of grains involved in the formation of surface roughness and reduction of variation in grain size and grain size. In the second case achieved by providing platforms on the tops of the grain (the creation of flat grains) and ensuring "utopaniya" grain bunch circle when sanding.

Запропоновано спрощений кінематичний підхід до визначення параметрів шорсткості поверхні в умовах доведення абразивними зернами. Показано, що на відміну від теоретико-ймовірнісного підходу даний підхід дозволяє аналітично визначити як параметр шорсткості поверхні , так і параметр . На цій основі сформульовані основні шляхи зменшення висоти мікронерівностей на оброблюваній поверхні при абразивній обробці. Вони полягають в забезпеченні приблизно одновисотного виступання зерен на робочій поверхні інструмента, застосовуючи для цього доведення вільним абразивом і шліфування за жорсткою схемою абразивними або алмазно-абразивними інструментами. У першому випадку це досягається збільшенням кількості зерен, що беруть участь у формуванні шорсткості поверхні, і зменшенням розкиду розміру зерен і їхньої зернистості. У другому випадку це досягається створенням площадок на вершинах зерен (створенням плосковершинних зерен) і забезпеченням ”утопання” зерен у зв'язку круга при шліфуванні.