Джерела мовотворчості Олеся Гончара харківського періоду.

Abstract

Cтаття присвячена мовностилістичному аналізові ранньої творчості Олеся Гончара, представленої нарисами, для яких характерний мовний образ Харкова – міста студентського буття, та оповіданнями, найбільш помітними серед яких є «Черешні цвітуть», «Іван Мостовий», «Пальма», «Орля», «Подруги». Увагу зосереджено на засобах творення образності в цих оповіданнях: асоціативно-образних полях, синонімічних рядах атрибутивів і дієслів із градаційною семантикою; кольорових, звукових і чуттєвих контрастах, епітетних і метафоричних конструкціях. Відзначено характерні ознаки ідіостилю письменника: публіцистична манера письма, широка палітра мовних засобів образотворення, символічне наповнення пейзажу, драматизація оповіді. Статья посвящена лингвостилистическому анализу раннего творчества Олеся Гончара, представленного очерками, для которых характерен языковой образ Харькова – города студенческого бытия, и рассказами, наиболее заметными из которых являются «Черешни цветут», «Иван Мостовой», «Пальма», «Орленок», «Подруги». Внимание сосредоточено на средствах создания образности в этих рассказах: ассоциативно-образных полях, синонимических рядах атрибутивов и глаголов с градационной семантикой; цветовых, звуковых и чувственных контрастах, епитетных и метафорических конструкциях. Отмечены характерные признаки идиостиля писателя: публицистическая манера письма, широкая палитра языковых средств при создании образов, символическое наполнение пейзажа, драматизация повествования. This article describes linguistic stylistic analysis of Oles Honchar’s early works represented by essays, which create the linguistic image of Kharkiv as a student city and the most notable stories such as “Cherry Blossoms”, “Ivan Mostovyi”, “Palma”, “Eagle”, “Girlfriends”. Attention focused on the means of creating imagery in these stories: associative imagery fields, synonymous ranks of attributes and verbs with gradation semantics; color, sound and sensual contrasts, epithets and metaphorical structures. The characteristic features of the writer’s idiostyle are mentioned: a journalistic style of writing, a wide palette of linguistic means of creating an image, a symbolic filling of the landscape, dramatization of the narrative.