Аналіз факторів управління проектами енергозбереження в інноваційно орієнтованих організаціях в умовах диджиталізації

Abstract

В статті розглянуто аналіз факторів управління проектами енергозбереження в інноваційно орієнтованих організаціях в умовах диджиталізації. Узагальнено фактори впливу на управління проектами енергозбереження організацій бюджетної сфери: потреба в додатковому фінансуванні; формування інституційних механізмів, неповноту й неточність інформації, підвищення рівня безпеки та якості життя, недостатньо розвинений ринок енергозберігаючих послуг, низький рівень організації та координації управління проектами енергоефективності та залучення мотиваційних й інформаційних ресурсів. Визначено, що управління проектами енергозбереження організацій бюджетної сфери при цьому — це система реалізації економіко-безпекових, організаційно-правових і розрахунково-фінансових процедур, направлена на задоволення власних комерційних, екологічних та соціальних інтересів, інтересів громади або державних інтересів організаціями бюджетної сфери в напрямку мінімізації питомої та оптимізації граничної енергоємності за актуальних кон'юнктурно-безпекових умов. Конкретизовано фази процесу управління проектами енергозбереження в організаціях бюджетної сфери з конкретизацією відповідних процесів, факторів невизначеності та ризиками проекту. Представлено механізм ефективності за факторами невизначеності та ризиками управління проектами енергозбереження в організаціях бюджетної сфери. Систематизовані інструменти стабілізованого механізму управління проектами енергозбереження в організаціях бюджетної сфери, зокрема нормативно-правова база, політики та стратегії, інфраструктура енергозбереження, економічний аспект, культурно-соціальний аспект. Систематизовано фактори позитивного й негативного впливу на управління проектами енергозбереження організацій бюджетної сфери, в т. ч. рівень економіко-безпекового стану та фактори енергобезпеки. Виокремлено основні системні показники ефективності управління проектом енергозбереження в організації бюджетної сфери, порівнянний аналіз яких дає змогу зробити вибір на користь ліпшого з них в контексті соціального й економіко-безпекового ефекту з урахуванням стратегічних цілей установи, регіону, держави в цілому.