Концептуальна модель розрахунку періоду повернення довгострокових інвестицій, авансованих у створення служби економічної безпеки підприємства

Abstract

На цей час нагальною потребою є створення безпечних умов стабільної роботи підприємства та захисту його від зовнішніх і внутрішніх загроз. Це можливо забезпечити за рахунок створення служби економічної безпеки підприємства. Однак перед тим, як укласти власні кошти на довгостроковий період, треба проаналізувати за який період відбудеться повернення інвестицій на створення служби економічної безпеки підприємства. У статті запропоновано методи розрахунку періоду повернення інвестицій, що дозволять розрахувати період повернення коштів, авансованих у створення служби економічної безпеки підприємства. Валовий (чистий, дійсний і заданий) період повернення довгострокових інвестицій, авансованих у створення служби економічної безпеки підприємства, автор пропонує визначати на основі рівності умовного валового (чистого, дійсного та заданого) грошового потоку, накопиченого за відповідний період часу. Для спрощення розрахунків умовний грошовий потік подано сумою амортизаційних відрахувань та умовного прибутку, вираженого в частках від амортизації. Критерієм вибору варіанта взято умову, за якої розрахований період повернення має бути меншим (дорівнювати) за нормативне значення. Дію фактора часу на період повернення визначають шляхом урахування коефіцієнта компаундування під час визначення майбутньої вартості основних засобів, авансованих у створення служби економічної безпеки, і річного індексу інфляції, що впливає на умовний прибуток та амортизацію. Запропоновано методи розрахунку чистого (дійсного й заданого) періоду повернення інвестицій, авансованих у створення служби економічної безпеки, на основі валового періоду повернення, скоригованого на коефіцієнт співвідношення валового та чистого (дійсного, заданого) умовного грошового потоку.