Ідентифікація елементів критичної інфраструктури: Закордонний і вітчизняний досвід

Abstract

У статті здійснено комплексне дослідження теоретико-методологічних підходів і практичних механізмів ідентифікації об’єктів критичної інфраструктури у зарубіжному та національному вимірах. У роботі розглянуто ключові зарубіжні моделі ідентифікації об’єктів критичної інфраструктури: французьку (інституційно-організаційну, що спирається на концепт «життєво важливих опе раторів»), британську (секторально-ієрархічну з багаторівневою оцінкою критичності), нідерландську (процесно-орієнтовану), німецьку (що ін тегрує технічні й соціально-економічні складові) та ізраїльську (багатовимірну, яка поєднує культурно-символічний, функціонально-економічний і системно-структурний виміри). Особливу увагу приділено європейському нормативному середовищу, представленому Директивою Ради ЄС 2008/114/ЄС, Директивою (ЄС) 2022/2557 та Делегованим Регламентом Комісії (ЄС) 2023/2450, що окреслюють сучасну систему критеріїв іден тифікації та категоризації критичної інфраструктури, у тому числі на транскордонному рівні.