Формування навичок аудіювання у студентів під час викладання іспанської мови

Abstract

Стаття присвячена проблемі формування навичок аудіювання під час викладання іспанської мови студентам закладів вищої освіти. Узагальнено підходи до визначення аудіювання як навчальної діяльності (ключова компетентність для вивчення іноземної мови, через яку засвоюються як лексичні одиниці, так і граматична побудова речення; сприйняття та розуміння усного тексту, спрямованого на тренування розуміння на слух, особливо в освітніх контекстах; перцептивна діяльність, яка поєднує сприйняття та розуміння усної мови, яка тісно пов’язана з пам’яттю). Визначені відмінні риси аудіювання (реактивний вид мовленнєвої діяльності, подібний до читання; орієнтоване на отримання або передачу інформації; первинною формою аудіювання є внутрішній механізм слухового сприйняття, який спирається на психічні процеси, такі як слухове сприйняття, увага, розпізнавання, порівняння мовних елементів, ідентифікація тощо). Висвітлені проблеми, з якими може зіштовхнутися викладач під час формування навичок аудіювання (фонетичні особливості вимови іспаномовних мовців; нерозуміння соціолінгвістичної та соціокультурної компонентів спілкування; невміння студентів складати звуки, що почули у зв’язане повідомлення). Установлено, що ефективним є формування навичок аудіювання, дотримуючись переходу від простих вправ на аудіювання до більш складних (прослуховування іспаномовного повідомлення без подальшого реагування; прослуховування іспаномовного повідомлення і надання короткої відповіді; прослуховування іспаномовного повідомлення і надання довгої відповіді). Представлено особливості кожного з цих видів роботи. Зроблено висновок, що формування навичок аудіювання є важливим компонентом викладання іноземної мови, яке має впроваджуватися на будь-якому етапі викладання, враховуючи мовну підготовку та вмотивованість студентів.