Трансформація конкурентної парадигми в умовах розвитку зеленої економіки

Abstract

У статті досліджено сутність понять зеленої економіки та конкурентоспроможності, сучасне їх переосмислення в умовах постіндустріального розвитку та глобальних екологічних викликів. Визначено ключові напрями сучасних стратегій конкурентної переваги: екологічна інноваційність, соціальна відповідальність, орієнтація на ESG- стандарти та циркулярні бізнес-моделі. Наголошено на зростаючій ролі екологічної гнучкості підприємств як фактора довготривалої стійкості, а також на важливості впровадження систем екологічного менеджменту (ISO 14001). Особливу увагу приділено державному регулюванню як чиннику формування нового конкурентного середовища. Розкрито інструменти державного впливу, серед яких фіскальні стимули для екологічних інновацій, регуляторні стандарти, зелена публічна закупівля та підтримка екотехнологій. Зазначено, що в українському контексті розвиток «зеленої» економіки розглядається як не лише екологічна, а й геополітична потреба, зумовлена євроінтеграційним курсом та необхідністю відповідності європейським стандартам сталого розвитку. Виокремлено основні виклики для вітчизняного бізнесу: високий рівень енергоємності виробництва, обмежений доступ до фінансування, низьку поінформованість МСП про стандарти ESG та недостатню узгодженість державної політики з потребами бізнесу.