Теоретичні основи гнучкої та нестандартної зайнятості

Abstract

Метою статті є дослідження теоретичних підходів до розуміння сутності гнучкої політики зайнятості на сучасних підприємствах. У статті проаналізовано підходи до розуміння сутності дефініції «зайнятість населення» вітчизняними та закордонними науковцями. Визначено сучасні тенденції у сфері зайнятості працівників, проведено дослідження трактувань термінів «нестандартна зайнятість» і «гнучка зайнятість», визначено їх спільні риси та відмінності. Основні тенденції у використанні робочої сили спрямовані на зменшення витрат від структурної перебудови економіки шляхом: використання різноманітних форм найму працівників та їх залучення до трудової діяльності, гнучкості в питаннях регулювання робочого часу (забезпечення гнучкого графіка роботи з ненормованим робочим днем), гнучкості в питаннях оплати праці (використання диференційованого й індивідуального підходу), гнучкості у використанні форм і методів соціального захисту робітників. У статті проаналізовано особливості використання моделі гнучкості в контексті проблем зайнятості населення. На підставі проаналізованих теоретичних підходів надано визначення гнучкої політики зайнятості на державному рівні та рівні окремих підприємств. На державному рівні гнучка зайнятість визначена як форма регулювання ринку праці, за якої враховуються та не протиставляються інтереси обох суб’єктів соціально-трудових відносин: і роботодавців, і найманих працівників. На рівні окремих підприємств гнучка політика зайнятості – це політика підприємства стосовно працівників, яка надає останнім можливість вибору між робочим і вільним часом – як за кількістю часу, так і за режимом його використання. Таким чином, упровадження гнучкої політики зайнятості як на рівні окремих підприємств, так і на рівні держави в цілому, дозволить зробити бізнес більш відповідальним, підвищити рівень економічної активності населення, зробити підприємства й організації більш конкурентними на ринку праці в умовах інформатизації та диджиталізації сучасного суспільства.