Розвиток наукових підходів до дослідження організації

Abstract

Складність організації як об’єкта дослідження, що обумовлено присутністю людини як головного елемента, унеможливлює вивчення її сутності та особливостей в межах одного наукового підходу. Не існує теорії, що повною мірою пояснювала б усі види, типи, форми організаційних структур і процеси, які в них відбуваються. Різноманітність тлумачень, що відображають широкий спектр загальноприйнятих уявлень, сприяє дослідженню та розумінню організації, однак водночас актуалізує потребу в додатковому аналізі й узагальненні для глибокого розуміння терміна, що і є метою статті. За допомогою історичного методу, методів морфологічного та контент-аналізу узагальнено та систематизовано наукові підходи до вивчення організації, розкрито їх зміст у взаємозв’язку із об’єктом, інструментарієм і результатом дослідження. Обґрунтовано необхідність вивчення організації як системи та процесу для відображення спектра взаємозв’язків, залежностей і співвідношень. Зважаючи на багатофакторність організації, доведено доцільність застосування комплексного підходу до її вивчення, зазначено можливість використання традиційного набору методів дослідження із цілеспрямованою адаптацією відповідно до об’єкта та предмета дослідження, що приводить до їх модифікації. Звертаючи увагу на те, що цінність знань полягає в тому, наскільки можливе їх ефективне використання в цілеспрямованій діяльності, обґрунтовано необхідність при вивченні організації тісного взаємозв’язку та конструктивної взаємодії наукової та практичної діяльності, адже вони забезпечують методичний базис для прикладного застосування отриманих знань і навичок. Перспективами подальших досліджень є застосування зазначених підходів до дослідження сутності компетентної організації, визначення особливостей її формування й функціонування, адаптуючи їх до конкретних актуальних завдань.