Осмислюючи Гельсінський процес: до 50‑річчя підписання Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі

Abstract

У доповіді розглядається більш ніж 50-річна історія Гельсінського процесу. Обґрунтовується, що значущою подією другої половини ХХ століття з точки зору забезпечення європейської безпеки було підписання Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ) в Гельсінкі в 1975 р. Компроміс, втілений у Заключному акті НБСЄ, полягав у закріпленні принципу непорушності кордонів, а також принципу поваги до прав людини та основних свобод, доповненого конкретними зобов՚язаннями щодо контактів між людьми та полегшення поширення, доступу та обміну інформацією. Доведено, що з погляду логіки розвитку світових подій Гельсінкський акт став першопричиною глобальних змін і розрахунку балансу сил між основними акторами на міжнародній арені. Розглянуто особливості трансформації НБСЄ в Організацію з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Обґрунтовано, що ОБСЄ виконує свої обов՚язки щодо держав-учасниць та їх народів, керуючись Гельсінським декалогом. ОБСЄ, її установи та структури все ще можуть бути корисними для подолання розбіжностей між країнами і побудові миру в Європі.