Деякі підходи до розрахунку продуктивності процесу алмазного шліфування

Abstract

Проведено теоретичний аналіз продуктивності обробки при алмазному шліфуванні. Показано, що найбільш продуктивною є схема торцевого шліфування, а найбільше впливає на продуктивність максимальна висота виступання зерен над рівнем зв'язки круга, яка визначається властивостями міцності робочої поверхні круга. У загальному випадку продуктивність обробки змінюється за екстремальною залежністю, проходячи точку мінімуму, зі збільшенням глибини шліфування для заданої граничної товщини зрізу

Проведен теоретический анализ производительности обработки при алмазном шлифовании. Показано, что наиболее производительной является схема торцового шлифования, а наибольшее влияние на производительность оказывает максимальная высота выступания зерен над уровнем связки круга, определяемая прочностными свойствами рабочей поверхности круга. В общем случае производительность обработки изменяется по экстремальной зависимости, проходя точку минимума, с увеличением глубины шлифования для заданной предельной толщины среза

The theoretical analysis of the productivity of treatment is conducted at the diamond polishing. It is shown that most productive is a chart of the cutoff polishing, and most influence on the productivity is rendered by the max-height of flaring of grains above the level of copula of circle, determined by strength properties of working surface of circle. In general case the productivity of treatment changes on extreme dependence, passing the point of minimum, with the increase of polishing depth for the set maximum thickness of cut