Методологічні принципи оцінки реалізованого та нереалізованого експортного потенціалу українського аграрного бізнесу

Abstract

Метою дослідження є поглиблення теоретико-методичних засад оцінювання рівня реалізації експортного потенціалу аграрного сектору України шляхом концептуального розмежування сформованої експортної спроможності, фактичного обсягу експорту та його нереалізованої частки.Обґрунтовано комплексну методику, в основу якої покладено розрахунок стійкого фізичного експортного потенціалу (SPEP), коефіцієнта реалізації експортного потенціалу (EPRR), нереалізованого експортного потенціалу (UEP), а також оцінку використання резервів понад стійкий рівень (ERD). Для детермінації факторів трансформації експортних потоків застосовано метод симетричної декомпозиції, що дає змогу ідентифікувати специфічний внесок структурних змін у сформованій товарній пропозиції та ефекту ступеня її ринкової реалізації.Емпіричне дослідження здійснено за даними баз даних USDA Production, Supply and Distribution щодо ринку пшениці, кукурудзи та ячменю в Україні. Параметр нормативного страхового резерву відкалібровано за індивідуальними профілями культур на основі довоєнного співвідношення кінцевих запасів до обсягу внутрішнього споживання. Валідацію та стійкість отриманих результатів підтверджено аналізом чутливості до параметрів резервування. Доведено, що ретроспективна динаміка фактичних експортних поставок не є релевантним індикатором ефективності реалізації сформованого експортного потенціалу. Застосування декомпозиційного аналізу засвідчило, що тотожні за напрямом зміни обсягів експорту можуть генеруватися якісно відмінними внутрішньосистемними економічними механізмами. Наукова новизна здобутих результатів полягає в удосконаленні методичного інструментарію оцінювання експортного потенціалу через системне розділення векторів зміни його абсолютного обсягу та ефективності його практичної імплементації. Практична цінність запропонованого підходу полягає у можливості його застосування для діагностики латентних експортних резервів, вимірювання асиметрій під впливом зовнішніх екзогенних факторів, а також для обґрунтування стратегічних орієнтирів державної та корпоративної політики в агропромисловому секторі.