Компетентнісний підхід у навчальній діяльності: сутність та передумови впровадження

Abstract

У поданому тексті розкриваються теоретичні засади компетентнісного підходу в освіті. Автор визначає компетентнісний підхід як спрямованість навчального процесу на формування та розвиток основних компетентностей особистості, що передбачає відхід від інформаційної спрямованості навчання та перенесення акценту із засвоєння нормативно визначених знань, умінь і навичок на формування здатності учнів самостійно практично діяти, застосовувати індивідуальний досвід у нестандартних, творчих, життєвих ситуаціях. Особистісно орієнтована система навчання розглядається як результат взаємодії двох аспектів: методичного (побудова системи навчальних завдань) та психолого-дидактичного (організація навчально-пізнавальної діяльності учнів). Підкреслюється, що компетентність існує у формі діяльності, а не інформації про неї. Визначено ієрархічну структуру системи компетентностей в освіті, яка включає три рівні: ключові (міжпредметні та надпредметні) компетентності, загально-галузеві компетентності та предметні компетентності. Наголошується, що природа компетентності виявляється лише в органічній єдності з цінностями людини, а цінності є основою будь-яких компетенцій. Висвітлено шляхи формування компетентності (за І. Підласим): створення умов для розвитку та самореалізації студентів, задоволення запитів та потреб, засвоєння продуктивних знань та умінь, розвиток потреби поповнювати знання, виховання в цивілізованому суспільстві. Зроблено висновок, що компетентнісний підхід до підготовки фахівців у закладах вищої освіти полягає в набутті та розвитку у студентів набору компетентностей, які визначають його успішну адаптацію в суспільстві.