Англіцизми в українській мові: причини, насліди, перспективи запозичування

Abstract

Інтенсивне збагачення мов англіцизмами унаслідок належності кожної окремої мови до загального світового мовного простору становлять значний інтерес мовознавців, адже процес запозичування був і залишається неоднозначним складним явищем і продовжує викликати серед фахівців та пересічних носіїв мови постійні дискусії, які вже поза межами лінгвістики переходять в ідеологічну, політичну, соціологічну площини. Українська мова кінця XX – початку XXI століття активно запозичує й освоює іншомовну лексику, переважно з англійської мови. Активні процеси запозичування, що спричиняються залежністю від різних зовнішніх і внутрішніх соціально-економічних та політичних чинників, зумовлюють актуальність обраної для розгляду теми. У статті здійснено аналіз функційних виявів англіцизмів в українській мові; розглянуто, узагальнено й систематизовано основні фактори, які стали причиною лексичних запозичень з англійської мови в українську, зокрема зосереджено увагу на притаманній англіцизмам низці функцій: номінативна, експресивно-оцінна, евфемістична, соціальна, гумористична й функція термінологізації. З’ясовано беззаперечну роль англійської мови як основного засобу глобалізації, універсальної мови міжкультурних і міжнаціональних контактів і взаємодії в різних галузях діяльності, схарактеризовано й систематизовано лінгвальні й позалінгвальні причини панівного становища англійської мови. Уточнено дефініцію терміна ELF. На думку автора, термін ELF доречно застосовувати для позначення особливої функціональної значимості (як засіб спілкування носіїв різних мов і культур) англійської мови в усьому розмаїтті її варіантів. У роботі детально проаналізовано й скласифіковано актуальні лінгвальні й екстралінгвальні причини лексичного запозичування з англійської мови в українську. Однією з найважливіших причин появи й закріплення запозичень, яка поєднує в собі як мовні, так і позамовні чинники, названо необхідність лакунарного заповнення терміносистем різних галузей знань у зв’язку із стрімким розвитком науки й нанотехнологій у сучасному глобалізованому світі.