Держава як суб’єкт інвестиційної діяльності

Abstract

У статті досліджено особливості правового становища держави як суб’єкта інвестиційної діяльності. Зазначено, що у сучасних теоретико-правових дослідженнях, предметом яких є правове регулювання інвестиційної діяльності, недостатньо уваги приділено вивченню особливостей правового становища держави як суб’єкта інвестиційної діяльності. Встановлено, що держава у інвестиційних відносинах може набувати різні правові статуси та вступати у інвестиційні відносини, що мають різну правову природу. Держава є одним із ключових суб’єктів інвестиційної діяльності, оскільки виступає: 1) безпосереднім учасником інвестиційної діяльності – інвестором чи реципієнтом інвестицій; 2) суб’єктом, що здійснює державне регулювання інвестиційної діяльності шляхом: підтримки реалізації інвестиційних проектів; управління державними інвестиційними проектами; надання пільгових умов здійснення інвестиційної діяльності; контролю за дотриманням законності здійснення інвестиційної діяльності усіма учасниками інвестиційних відносин; гарантування прав суб’єктів інвестиційної діяльності та гарантом щодо захисту інвестицій; зупинення або припинення інвестиційної діяльності за рішенням органу державної влади. Визначено основні функції держави у інвестиційній діяльності – регулятивну, охоронну, заохочувальну. Регулятивна функція направлена на врегулювання інвестиційної діяльності на рівні національного та міжнародного законодавства. Охоронна направлена на охорону прав та інтересів суб’єктів інвестиційної діяльності шляхом надання їм передбачених інвестиційним законодавством гарантій. Заохочувальна функція направлена на встановлення пільг та преференцій суб’єктам інвестиційної діяльності з метою залучення інвестицій у окремі сфери інвестиційної діяльності. Зазначено, що перспективним напрямом подальших наукових досліджень держави як суб’єкта інвестиційної діяльності є питання щодо відмови держави від імунітету, коли вона виступає стороною приватноправових відносин.