Доходи, умови харчування й тривалість життя населення: порівняльний аналіз України та країн ЄС

Abstract

Метою статті є визначення взаємозв’язків між такими базовими факторами, як рівень доходів, умови харчування й тривалість життя населення в Україні і країнах ЄС. На основі аналізу даних 2016 р. за 20 країнами ЄС та України виявлено, що серед досліджених країн Україні належить останнє місце за цими параметрами. За допомогою кореляційного та регресійного аналізу підтверджено наявність тісного зв’язку та визначено характер залежності очікуваної тривалості життя від валового національного доходу на душу населення та індексу продовольчої безпеки в досліджених кранах. Також установлено, що для забезпечення життєдіяльності українці вимушені витрачати більшу частину свого доходу на базову потребу – харчування. Зіставлення реального споживання основних груп продуктів харчування із рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я України та законодавчо закріпленими нормами показало, що середньостатистичний українець працездатного віку лише за трьома з десяти основних груп харчових продуктів споживає більше раціональних норм. За рештою основних груп харчових продуктів фактичне споживання менше раціональних норм, що свідчить про відповідність рівня доходу середньостатистичного українця раціону харчування, наближеному до норм базового соціального стандарту. Таким чином, власний дохід середнього споживача не забезпечує повноцінного і раціонального харчування для збереження і зміцнення здоров’я і профілактики хвороб. Законодавчі засади базових факторів, які формують здоров’я різних груп населення, містять багато суперечностей і не забезпечують раціональних норм споживання, що призводить до знищення класу середнього споживача і збільшення частки населення, яке існує на межі бідності. Динаміка показника «середня очікувана тривалість життя при народженні» в Україні за останні 13 років має тенденцію до збільшення, однак невеликими темпами, тому він залишається низьким порівняно з країнами ЄС. Базові чинники разом із невідповідністю законодавства гальмують зростання показника тривалості життя населення України до рівня країн ЄС. Запропоновано осучаснення базового соціального стандарту відповідно до раціональних норм, рекомендованих Міністерством охорони здоров’я України, доведено необхідність забезпечення відповідного правового регулювання.