Особливості негативних психічних станів педагогів в умовах війни

Abstract

Статтю присвячено дослідженню негативних психічних станів педагогів в умовах війни. Психічний стан розглядається як цілісна, динамічна система, яка поєднує когнітивні, емоційні та поведінкові компоненти та формується під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Негативні психічні стани, зокрема тривожність, емоційне виснаження та фрустрація, є характерними зокрема для педагогів, адже професійні виклики часто супроводжуються високим емоційним навантаженням. Метою визначено емпіричне дослідження особливостей негативних психічних станів педагогів приватної школи викладання англійської мови та закладу загальної середньої освіти м. Вінниця. В рамках дослідження були застосовані опитувальник «Самооцінка станів тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності» Г. Айзенка, «Симптоматичний опитувальник» (SCL-90-R) Л. Р. Дeрoгaтiс, методика «САН» В. Доскіна, Н. Лаврентьєвої, В. Шарай, М. Мірошнікова, «Методика самооцінки тривожності» Ч. Д. Спілбергера, Ю. Л. Ханіна. Емпіричне дослідження показало, що педагоги загальноосвітньої школи мають вищий рівень негативних психічних станів (фрустрації, агресивності) порівняно з колегами з приватного навчального закладу. Воєнна ситуація значно впливає на психічний стан педагогів, зумовлюючи підвищення рівнів тривожності, фобій та емоційної напруги. Це підтверджує необхідність їх комплексної психосоціальної підтримки для зниження негативного впливу стресових факторів. Програма психокорекції, розроблена з урахуванням особливостей психічних станів педагогів в умовах війни, включає техніки розвитку адаптивних копінг-стратегій, методи емоційної регуляції та управління психоемоційним станом, що забезпечує комплексний підхід до покращення психічного здоров’я педагогів. Емпіричні дані підтвердили ефективність програми психокорекції, адже після її проходження спостерігалася тенденція до зниження рівнів тривожності, агресивності, фрустрації та підвищення загального емоційного благополуччя педагогів.