Contemporary practices of migrant human capital engagement

Abstract

В умовах інтенсифікації міжнародної мобільності та структурних трансформацій глобального ринку праці держави походження дедалі активніше розробляють та впроваджують комплексні стратегії залучення й мобілізації людського капіталу мігрантів. У статті здійснено систематизований огляд сучасних практик, що охоплюють як традиційні інструменти політики повернення та програми стимулювання рееміграції, так і інноваційні цифрові підходи, зокрема e-діаспору, концепцію «віртуального повернення», дистанційне менторство та телероботу. Особливу увагу приділено аналізу політичних інструментів, їхніх інституційних особливостей, потенційних переваг і ризиків. На основі міждисциплінарного узагальнення джерел (аналітичні звіти міжнародних організацій, академічні публікації, практичні кейси урядових і неурядових ініціатив) сформульовано рекомендації щодо розроблення інтегрованих стратегій збереження та повернення людського капіталу.