Storytelling jako narzędzie terapeutyczne w dziennikarstwie zorientowanym na traumę: doświadczenia Ukrainy

Abstract

У роботі розглядаються основні тенденції розвитку сучасних медіа. Дослідження представляє сторітелінг як інструмент травматично-орієнтованої журналістики під час війни, де Digital Media Platforms використано для дистрибуції, системного поширення контенту. Якісний дискурс-аналіз розглядає відеосторітелінг, створений українськими студентами-медійниками, як інструмент, що дає змогу побачити спосіб осмислення травматичного досвіду через візуалізацію, усвідомити роль Digital Media Platforms у сприйняття аудиторії травматичного контенту. У центрі уваги три основні позиції: технології, травма, нарація. Метою дослідження є показ того, як відбувається оцінка того, як візуальне оповідання поєднує символічні елементи та наративні методи для передачі травми та подолання її наслідків. Хоча формат відео має свої недоліки, однак успішно зображує ідеї про війну, особистісний зріст, національне самоусвідомлення. У дослідженні показано, алгоритм творчості, де візуалізація наративів представлена як інструмент професії та терапії водночас.