Суб'єктивне благополуччя як системоутворюючий чинник толерантності особистості

Abstract

Складна геополітична ситуація у світі та, зокрема, в Україні потребує від кожної особистості певного ставлення до себе та оточуючих. Одним з пріоритетних завдань сучасної психології є формування толерантного ставлення до різних категорій людей та розвиток почуття суб’єктивного благополуччя. В першу чергу це стосується дітей, підлітків та юнаків. Здобувачі вищої освіти потребують особливої уваги з боку фахівців-психологів, оскільки знаходяться на унікальному етапі особистісного розвитку, коли остаточно формуються загальнолюдські цінності, сенси, моральні якості тощо. Взаємозв’язок толерантності особистості та суб’єктивного благополуччя обумовлений тим, що сучасна людина прагне до внутрішньої психологічної гармонійності, яка передбачає, в тому числі, прийняття себе та інших, створення позитивного міжособистісного простору для ефективного спілкування, продуктивної спільної діяльності. Суб’єктивне благополуччя це динамічне переживання, яке обумовлюється задоволеністю основних потреб особистості в різних сферах її життя; наявністю стійких цілей та ресурсів для їх досягнення; психологічною близькістю з іншими людьми тощо. Позитивне ставлення до власної особистості та до інших людей – один з важливих індикаторів психологічної гармонійності. Результати проведеного дослідження показали, що різні складові толерантності здобувачів вищої освіти корелюють із суб’єктивним благополуччям, а саме: соціальна толерантність має прямий кореляційний зв'язок з такими параметрами, як напруженість і чутливість, значущість соціального оточення і ступінь задоволеності повсякденною діяльністю; толерантність як риса особистості корелює із щастям і ступенем задоволеності повсякденною діяльністю; загальна толерантність має пряму взаємозалежність з ознаками, які супроводжують основну психоемоційну симптоматику і самооцінкою здоров'я; комунікативна толерантність корелює із щастям, напруженістю і чутливістю, значущістю соціального оточення і ступенем задоволеності повсякденною діяльністю. Ці дані потребують подальшого аналізу та уточнень з урахуванням сучасних трансформацій українського суспільства.