Tourism 4.0 і smart-дестинації як вектори цифровізації туристичної галузі України у європейському інтеграційному просторі

Abstract

У статті досліджено сучасні наукові підходи до трактування цифровізації у сфері туризму та окреслено її роль як стратегічного чинника конкурентоспроможності й інноваційності туристичних підприємств у контексті глобальних і регіональних трансформацій. Здійснено порівняльний аналіз провідних наукових шкіл, які по-різному інтерпретують сутність цифровізації залежно від соціально-економічних та культурних передумов розвитку. Європейська традиція акцентує на формуванні smart-дестинацій як інструментів сталого розвитку територій, підвищенні якості туристичного досвіду та інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій, сенсорних мереж і Big Data у системи управління дестинаціями. Американська школа розглядає цифровізацію насамперед крізь призму платформенних бізнес-моделей і трансформації взаємодії «турист – підприємство», що забезпечує персоналізацію сервісів, розвиток нових форм конкуренції та зростання прибутковості бізнесу. Азійські дослідники пов’язують цифровізацію з інтенсивним упровадженням технологічних інновацій, таких як VR/AR, IoT, мобільні додатки й цифрові екосистеми, орієнтуючись на масштабування, швидкість імплементації та державну підтримку інноваційних кластерів. Українська школа визначає цифровізацію як поєднання інституційних реформ, розвитку цифрової інфраструктури, формування компетенцій і впровадження прикладних рішень для підвищення конкурентоспроможності у глобальному середовищі, приділяючи увагу також бар’єрам, зокрема фінансовим, кадровим та організаційним. У роботі розглянуто концепцію Tourism 4.0 як нову парадигму цифрової трансформації, що передбачає інтеграцію IoT, AI, Big Data, VR/AR у туристичну сферу з метою створення інноваційних екосистем. Показано, що синергія зазначених технологій дозволяє не лише оптимізувати бізнес-процеси, але й створювати нові формати туристичного досвіду, забезпечувати сталий розвиток і формувати унікальні конкурентні переваги. Особлива увага приділена зв’язку цифровізації з поняттям сталого розвитку та smart-дестинацій, у межах якого цифрові технології виступають засобом зменшення антропогенного навантаження на довкілля, підвищення соціальної інклюзивності, збереження культурної спадщини та підтримки економічної стійкості місцевих громад. Результати дослідження свідчать, що для України цифровізація є не лише засобом модернізації та подолання структурних обмежень, але й стратегічним інструментом інтеграції у європейський туристичний простір.