Теоретико-методичні аспекти вимірювання соціальної згуртованості.

Abstract

Концепція соціальної згуртованості відображає тенденції і результати соціальних, економічних, політичних, культурних процесів, поєднуючи систему цілей, завдань і умов зовнішнього і внутрішнього середовища. На сьогодні соціальна згуртованість розглядається як одна із пріоритетних концепцій розвитку суспільства, орієнтована на інтеграцію, подолання, згладжування, і стирання нерівності і нерівномірності у всіх її проявах, обмежень сталого суспільного розвитку з метою досягнення гомогенності, стійкості соціальної системи і гармонійного соціального розвитку. Метою дослідження є узагальнення і розвиток теоретико-методичних аспектів вимірювання соціальної згуртованості. Узагальнення основних підходів до вимірювання соціальної згуртованості дало змогу виділити європейський і гармонізаційний підходи. Існування низки способів вимірювання цього важкоформалізованого процесу пов’язуємо із багатовимірним і міждисциплінарним характером застосування цього поняття. На підставі морфологічному аналізу напрямів вимірювання соціальної згуртованості виділено сім найбільш поширених складових. Отримані авторами результати дослідження стануть основою подальших досліджень у напрямі розроблення аналітичного забезпечення соціальної згуртованості, адаптованого до вітчизняних умов розвитку суспільства.