Інформаційна безпека як складова публічної політики протидії колабораціонізму

Abstract

У статті проаналізовано сучасні виклики інформаційній безпеці України в умовах повномасштабної війни та гібридної агресії з боку російської федерації. Визначено, що інформаційна безпека є невід’ємним елементом публічної політики, оскільки саме через інформаційний простір реалізуються ключові інструменти дезінформації, пропаганди та психологічного впливу на населення, що, у свою чергу, викликає лояльність певної частини громадян до ворожої країни. Обґрунтовано, що ефективна протидія колабораціонізму неможлива без системної координації державних інституцій, зокрема Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерства цифрової трансформації, Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, а також Центру протидії дезінформації, кожна з яких виконує чітко обумовлені функції та задачі. Досліджено, що у процесі реалізації публічної політики важливим є формування правових механізмів відповідальності за співпрацю з ворогом, а також запровадження інструментів стратегічних комунікацій, спрямованих на посилення стійкості суспільства. Визначено особливу роль кримінально-правових засобів у протидії колабораційній діяльності, водночас підкреслено значення профілактичних та просвітницьких заходів, що формують критичне мислення та інформаційну гігієну громадян. З’ясовано, що традиційні етапи розвідки і виявлення загроз поєднуються з потоками даних, що генеруються цивільними особами, а потім перевіряються супутниковими технологіями. Такий підхід радикально скорочує терміни визначення потенційних небезпек та прийняття необхідних рішень. В той же самий час постають питання щодо дотримання прав людини, етичності та правомірності такого контролю, що додають викликів демократичному устрою держави. Наголошено, що забезпечення інформаційної безпеки в умовах війни вимагає інтеграції правових, організаційних і технологічних інструментів, що дозволяє зміцнити національну безпеку, знизити ризики внутрішньої дестабілізації та забезпечити ефективну публічну політику протидії колабораціонізму.