Інвестиційна політика держави як інструмент відновлення та розвитку соціального житла в умовах національної безпеки

Abstract

У статті досліджено питання інвестиційної політики, спрямованої на соціальне житло, як потужного фактору зміцнення національної безпеки країни. Результати дослідження показують, що забезпечення соціальним житлом в Україні є не просто соціальною ініціативою, або гуманітарним викликом, а стратегічним інструментом для стабілізації соціально-трудових відносин (до речі, і не лише під час війни, а й у післявоєнний період). Житлова безпека має вирішальне значення, оскільки її відсутність перешкоджає працевлаштуванню, демотивує людей до повернення і, відповідно, гальмує ефективне економічне відновлення. Зауважено, що, не зважаючи на значні відмінності у житловій політиці урядів окремих країн-членів ЄС, більшість з них все ж таки мають спільну особливість, яка полягає у прагненні збалансувати соціальний захист із системою мотивації. Основним стимулом є передача соціального житла в оренду, а не у власність, що спонукає орендарів докладати власних зусиль для поліпшення умов проживання і, у свою чергу, дозволяє надати допомогу максимально широкому колу осіб, що належать до числа соціально незахищених верств населення.