Теоретико-методологічні засади дослідження економічних термінів української мови

Abstract

У роботі проаналізуємо та систематизуємо теоретико-методологічні засади дослідження економічної термінології української мови; можливості їхнього використання у дослідницькій і навчальній практиці, при формуванні нормативно-правової бази економічної політики держави. Адже на сьогодні термінологія відіграє провідну роль у всіх живих мовах у створенні так званого міжнародного лексичного фонду, тому що мистецтво, техніка і економіка «не замикаються» в національних межах. У зв’язку з цим як в практиці міжнародного спілкування, так і в лінгвістичній науці посилюється інтерес до всього, що в різних мовах є загальним і подібним. Процесу обміну науковою економічною інформацією сприяють лінгвістичні і екстралінгвістичні чинники. На сьогодні жодна держава у світі не може успішно розвиватися без інтеграції до світової економіки. Причому простежується пряма пропорційна залежність між ступенем інтеграції в світове господарство і рівнем розвитку внутрішньої економіки. Це не може не позначитися на словниковому фонді української мови. Такі зміни є поштовхом для зростання інтересу до проблем термінології, для появи нового підходу до вивчення мови, пов’язаної з універсальністю мовних номінацій в сучасних мовах, які спостерігаються в економічних терміносистемах. Для нас терміносистема викликає інтерес як модель, що описує людську діяльність у сфері економіки. Така терміносистема відображає сучасний стан економіки. Економічна терміносистема – це складне ціле на позначення взаємозв’язаних на лінгвістичному рівні наукових і професійних понять мови економіки. При цьому терміносистема є основним елементом, є частиною системи, єдиного цілого. Економічна терміносистема, яка є динамічною частиною словникового складу загальнолітературної мови, відповідає сучасному рівню розвитку суспільства.