Стратегічні напрями підвищення ефективності використання сільськогосподарських земель в умовах повоєнного відновлення

Abstract

Стаття присвячена дослідженню стратегічних напрямів розвитку землекористування за умов сталості розвитку та ефективності в сільськогосподарських підприємствах з різною структурою виробництва. В якості методів дослідження використовувалися групування, кореляційний метод, перевірка надійності розбіжностей середніх методом t-Стьюдента. Оцінки структури сівозмін підприємств здійснювалась через розрахунок коефіцієнта спеціалізації по структурі посівних площ. За показником прибутку на одиницю земельної площі та рівня рентабельності найбільш ефективними виявились підприємства, у яких був середній та високий коефіцієнт спеціалізації.