Лексико-граматичні засоби вираження темпоральності та їх відтворення при перекладі

Abstract

Дослідження лексико-граматичних засобів вираження темпоральності та їх відтворення при перекладі є надзвичайно актуальним, оскільки воно сприяє покращенню якості перекладу, підвищенню рівня розуміння міжкультурної комунікації й розвитку теорії перекладу. Правильне відтворення темпоральних відносин у перекладі є ключовим чинником для збереження змісту оригінального тексту та забезпечення його точного сприйняття цільовою аудиторією. У статті наголошено, що в лінгвістичному аспекті час це семантична категорія, що відображає сприйняття і розуміння людиною ситуації та часу, їхніх елементів у момент мовлення і стосовно інших точок відліку, а темпоральність це функціонально-семантичне поле, яке грунтується на цій семантичній категорії й охоплює граматичні, лексичні та комбіновані засоби мови, що використовуються для вираження різних варіантів цієї категорії. Зазначається, що темпоральність постає ключовим елементом у структурі мовного значення і відіграє важливу роль у синтаксичній та семантичній організації речень. Мета статті полягає у дослідженні різних лексико- граматичних засобів вираження темпоральності в англійській та українській мовах, а також у визначенні підходів їх адекватного відтворення під час перекладу. У рамках цього дослідження аналізуються особливості використання часових конструкцій, прийменників та маркерів часу в обох мовах, а також враховуються культурні та когнітивні чинники, що впливають на сприйняття та передачу темпоральності. Основна увага приділяється визначенню ефективних підходів до перекладу, які забезпечують точність і адекватність передачі значень, пов'язаних з часом, у міжмовній комунікації. У статті наголошено, що основними аспектами проблеми перекладу лексико-граматичних засобів вираження темпоральності є їхня багатозначність, різні системи часів у мовах, вплив контексту на вибір темпоральних засобів, синтаксичні відмінності, культурні та когнітивні чинники.