Оцінка боргової безпеки країн Південно-Східної Європи на основі дискримінантного аналізу

Abstract

Досліджено проблеми боргової безпеки країн Південно-Східної Європи та встановлено, що найвища економічна заборгованість спостерігається у трьох країнах (Албанії, Греції, Кіпрі), де ключові показники боргової кризи (показника сумарного державного боргу, показника внутрішнього боргу, показника зовнішнього боргу, показника фінансової заборгованості, показника торговельного сальдо) у декілька разів перевищують критичні значення. Також досить високою є загроза несплати поточних внутрішніх зобов’язань та зовнішньої заборгованості у постсоціалістичних країнах Південно-Східної Європи (Молдові, Румунії та Сербії). Проведений аналіз боргової безпеки став основою подальшої оцінки боргової безпеки із застосуванням дискримінантного аналізу. Дискримінантний аналіз було проведено у п’ять етапів: формування переліку вхідних показників; збір статистичних даних; оцінювання вхідної інформації та її перевірка на якість та адекватність; поділ країн Південно-Східної Європи на групи (кластери) залежно від рівня боргової безпеки; розробка заходів щодо мінімізації кредитних ризиків й досягнення безпечного рівня фінансової заборгованості в країнах з низьким рівнем боргової безпеки. В результаті проведених економетричних розрахунків автором отримано три кластери. До першого кластера, який характеризується високим ступенем боргової безпеки та виконання внутрішніх і зовнішніх зобов’язань, увійшли лише дві країни: Болгарія і Боснія та Герцеговина. До другого кластера, який характеризується середнім ступенем боргової безпеки та стійкості національних фінансових систем до нейтралізації внутрішніх і зовнішніх загроз, увійшли чотири країни (Македонія, Молдова, Сербія та Румунія). До третього кластера, який характеризується низьким ступенем боргової безпеки та спроможності національних економічних систем сплатити сукупний державний борг за рахунок доходів резидентів та нерезидентів країни. З метою підвищення рівня боргової безпеки країн, які увійшли до другого та третього кластерів, автором запропоновано наступні заходи: зменшення залежності від іноземного капіталу та створення сприятливих умов для активізації внутрішніх інвестиційних процесів; досягнення позитивного сальдо платіжного та торговельного балансу; таргетування інфляції; встановлення бівалютного кошика; відмова від моновалютного курсового орієнтира.