Автобіографічне начало в художній прозі та публіцистиці О. Слісаренка

Abstract

Стаття присвячена проблемі автобіографізму у прозі та публіцистиці О. Слісаренка. Автобіографізм розглядається як домінантний засіб поетики характеротворення, важливий чинник виявлення прихованих авторських інтенцій. Автобіографізм – особлива риса ідіостилю письменника, який у своїй творчості акцентував на проблемі духовності. Завдяки автобіографізму автор зумів дуже точно відтворити буремні революційні часи, від побутових деталей до настроїв, духовної атмосфери тієї епохи.Статья посвящена проблеме автобиографизма в прозе и публицистике А. Слисаренко. Автобиографизм рассматривается как доминантное средство поэтики характеротворчества, важный фактор проявления скрытых авторских интенций. Автобиографизм – особая черта идиостиля писателя, который в своём творчестве акцентировал на проблеме духовности. Благодаря автобиографизму автор сумел очень точно отобразить бурное революционное время, от бытовых деталей до настроений, духовной атмосферы той эпохи.This article is devoted to the problem of autobiographicity in O. Slisarenco’s prose and publicistic works. Autobiographicity is considered as prepotent means of poetics of character creation, an important factor of implicit author's intention manifestation. Autobiographic elements are treated as a specific feature of the writer’s individual style who accented on a spirituality problem in his creativity. Due to autobiographicity the author managed to display very precisely rough revolutionary time from household details to moods, the spiritual atmosphere of that era.