Європейські стандарти стійкості підприємств критичної інфраструктури (CER) як новий чинник прав людини й економічної безпеки держави

Abstract

Стаття присвячена обґрунтуванню управлінської ролі європейського стандарту стійкості суб’єктів критичної інфраструктури (Critical Entities Resilience, CER) як спільного чинника, що одночасно забезпечує права людини й економічну безпеку держави. Показано, що Директива (ЄС) 2022/2557, ухвалена 14 грудня 2022 року й застосовна від 18 жовтня 2024 року, змістила управлінський фокус із фізичного захисту об’єктів на безперервність надання життєво важливих послуг, через що стійкість підприємства перетворюється з технічного завдання на інструмент реалізації соціально-економічних прав громадян. Метою роботи є розроблення аналітичної моделі, яка пов’язує управлінські інструменти CER із гарантіями прав людини та функціями економічної безпеки держави в умовах війни та європейської інтеграції. Методологічну основу становлять порівняльно-правовий аналіз, системно-структурний підхід і теорія організаційної стійкості; емпіричним тлом обрано підприємства енерго-, водопостачання й водовідведення у Харківській, Сумській і Чернігівській областях. Результатом дослідження є трирівнева матриця відповідності «інструмент CER — гарантія права людини — функція економічної безпеки», що дає змогу обґрунтувати рекласифікацію. Наукова новизна полягає у виявленні подвійного — правозахисного й економікобезпекового — ефекту управлінських інструментів CER та в обґрунтуванні стійкості як самостійного об’єкта державного управління, що відрізняє запропонований підхід від технічного трактування стійкості. Практичне значення результатів полягає в придатності матриці для розроблення галузевих планів стійкості, програм відновлення та критеріїв оцінювання державних і комунальних підприємств життєзабезпечення. Під час підготовки статті інструменти штучного інтелекту використано допоміжно — для редагування мовностилістичного оформлення та впорядкування бібліографічних описів; формулювання наукових результатів, аналіз джерел і висновки належать авторам, що відповідає принципам академічної доброчесності та політиці видання щодо використання штучного інтелекту.