Компаративний аналіз видів організаційної структури управління закладом вищої освіти

Abstract

Сучасний етап модернізації національної та світової системи вищої освіти потребує перетворення закладів вищої освіти в підприємницькі, інноваційно активні організації, що спроможні швидко адаптуватися до мінливих змін зовнішнього середовища. У зв’язку із цим потребують нового вирішення багато питань щодо управління закладами вищої освіти (ЗВО), а саме: забезпечення якості вищої освіти, підготовки кадрів, необхідних ринку праці, надання різноманітних освітніх послуг, забезпечення безперервності освіти та вдосконалення організаційно-економічного механізму управління ЗВО. З погляду системного підходу ЗВО як відкрита система – це механізм перетворення вхідної інформації чи ресурсів на кінцеву продукцію, де ефективна організація внутрішніх процесів стає одним із найважливіших шляхів отримання його конкурентних переваг. На підставі аналізу основних властивостей ЗВО як відкритої динамічної системи визначено, що найважливішою системною характеристикою університету є його організаційна структура, яка включає чотири основні аспекти: опис структури підрозділів і відділів; зв’язки між ними та зовнішнім середовищем; інформація, що циркулює за цими зв’язками; виконувані структурними підрозділами та відділами функції. Метою статті є дослідження різних видів організаційної структури управління закладом вищої освіти, визначення специфіки їх застосування в діяльності університету, що функціонує в умовах відкритого інформаційно-освітнього простору. Виокремлено основні види організаційної структури управління ЗВО, що побудовані за класичним принципом; визначено слабкі та сильні сторони їх застосування для управління ЗВО. Доведено, що перспективними є організаційні структури управління, побудовані за дивізійним і матричним типами, оскільки тільки вони здатні адекватно й оперативно реагувати на зміни як у внутрішньому, так і в зовнішньому середовищі ЗВО. Сформовано перелік вимог, якими має відповідати сучасна, ефективна організаційна структура закладу вищої освіти, серед яких виділено: оптимальність, оперативність, надійність, економічність, гнучкість і стійкість системи управління. Проведене дослідження дозволило дійти висновку, що заклад вищої світи у процесі життєвого циклу має своєчасно коригувати свої стратегічні цілі діяльності та вносити адекватні зміни до організаційної структури відповідно до нових умов, в яких він функціонує.