Сутність і явище в концепції Ф. де Соссюра

Abstract

У тезах представлено рефлексію щодо мови та мовлення як сутності і явища. Сутність і явище треба трактувати у категоріях часу: потенція – акт, а не у категоріях субстанціального простору: інваріант – варіант, загальне – часткове. Класичне відношення «сутність-явище», яке засноване на відношенні «загальне-часткове» – це інформаційна, логічна функція, фактично не застосована до власне явищ як феноменів, а також не застосована до феноменів (у кантівському розумінні), тому що ці феномени – це досвідні, сенсорні функції. Сутність і явище у науковій концепції Фердинанда де Соссюра це співвідношення між мовною діяльністю (langage) як сутнісним інваріантом та мовою-етнолектом як явищем-варіантом.