Гастроніми «хліб» та «сіль» у турецьких пареміях у порівнянні з французькою та українською мовами

dc.contributor.authorКобринець О. С.
dc.description.abstractВ цій роботі ми зробили спробу проаналізувати турецькі паремії з гастрономічними компонентами «хліб» та «сіль», дослідити синтаксичні і граматичні особливості та художні засоби з позицій лінгвістичного та літературного аналізу, порівняти їх з аналогами у французькій та українській мовах та виявити особливості національно-культурної семантики крізь призму народної творчості. Найголовніший продукт на Землі – це хліб. Саме він очолює їєрархію всього їстівного у будь-якому етносі. Це головна їжа в домі будь-якої людини будь-якої культури. Це символ життя, достатку, багатства, добробуту, працьовитості. Тому існує так багато прислів’їв, приказок, афоризмів, фразеологізмів на цю тематику. Ми класифікували паремії з вище зазначеними лексемами за змістом та головною ідеєю висловлювання і підібрали еквіваленти, відштовхуючись від турецьких. До більшості турецьких паремій вдалося знайти дуже близькі за змістом, а іноді і ідентичні аналоги навіть у генетично неспоріднених мовах. Структурний аналіз показав характерні синтаксичні особливості та художні прийоми, які використовуються у досліджених пареміях. Насамперед це ритм та рима, повтори та варіації різних часових форм одного й того самого дієслова. Для збереження ритму та мелодійності у пареміях використовуються омоніми. Синтаксично здебільше це розповідні речення (у стверджувальній та заперечній формах). Зустрічаємо багато заперечних речень, а також вживання наказового способу у спонукальних реченнях для висловлення порад і настанов; вживання умовного способу, порівняльних зворотів. Серед художніх прийомів хочеться виокремити зооморфну метафору, синекдоху, повторення, антитезу, широке вживання епітетів та синонімів. Багатство та цікавість підбору лексичного матеріалу демонструють в рівній мірі і турецька, і французька, і українська мови. Звичайно, що у кількісному пропорційному відношенні щодо знайдених аналогів рівності у трьох мовах немає. Українській та турецькій мовам належить перевага по звуковій гармонії та використанню рими. Українській мові належить перевага по різноманіттю змістових аналогів.
dc.identifier.citationКобринець О. С. Гастроніми «хліб» та «сіль» у турецьких пареміях у порівнянні з французькою та українською мовами / О. С. Кобринець // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. – 2024. – Т. 35(74). - № 6. – С. 228-235.
dc.identifier.urihttp://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/35617
dc.language.isouk_UA
dc.subjectусна народна творчість
dc.subjectпаремії
dc.subjectтурецька мова
dc.subjectукраїнська мова
dc.subjectфранцузька мова
dc.subjectміжкультурна комунікація
dc.subjectгастрономічна тематика
dc.titleГастроніми «хліб» та «сіль» у турецьких пареміях у порівнянні з французькою та українською мовами
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
Кобринець_Гастроніми хліб, сіль у турецьких пареміях.pdf
Розмір:
806.8 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:

Зібрання