Rebuilding local democracy after crisis: governance resilience by technological transformation in territorial communities of Ukraine

Abstract

Повномасштабна війна в Україні суттєво трансформувала функціонування територіальних громад та систем місцевого самоврядування, створивши значні виклики для демократичного врядування, громадської участі та інституційної стійкості. В умовах війни територіальні громади змушені не лише забезпечувати безперервність публічного управління та надання базових послуг, але й зберігати демократичну легітимність, прозорість та взаємодію між органами місцевої влади й громадянами. Водночас тривалі кризові умови посилюють централізацію ухвалення рішень і ускладнюють традиційні механізми місцевої демократії. У цьому контексті технологічна трансформація набуває особливого значення як чинник підтримки адаптивного врядування та післявоєнного демократичного відновлення. Метою статті є розробка концептуально обґрунтованого підходу до розуміння стійкості публічного управління в територіальних громадах України через технологічну трансформацію в умовах війни та післявоєнного відновлення. У дослідженні систематизовано ключові складові стійкості врядування, зокрема практики воєнного управління, цифрові інструменти врядування, механізми адаптивної демократії та процеси післявоєнного відновлення, а також проаналізовано їх взаємодію в умовах зовнішнього шоку. На основі узагальнення наукових та аналітичних джерел запропоновано модель стійкості публічного управління через технологічну трансформацію, яка розглядає сучасні технології як інфраструктуру демократичного врядування, що забезпечує перехід від воєнного адміністрування до адаптивного демократичного врядування та стійкої післявоєнної місцевої демократії. Результати дослідження свідчать, що технологічна трансформація сприяє не лише забезпеченню безперервності врядування та надання послуг, але й посиленню прозорості, підзвітності, комунікації та громадської участі в умовах кризи. Обґрунтовано, що відновлення місцевої демократії після кризи потребує інтеграції цифрових інструментів врядування у стійку та орієнтовану на громадян модель управління, здатну забезпечити інституційну безперервність і демократичне відновлення в умовах тривалої нестабільності.