Особливості створення доданої вартості в умовах глобальної мережевізації виробництва

Abstract

В умовах глобальної мережевізації та фрагментації виробничого процесу щораз частіше виготовлення продукції переміщують із високорозвинених країн до країн, що розвиваються. Розширення глобальних ланцюгів вартості (ГЛВ) створює потужні виклики для перехідних економік, що потребує відповідної корекції економічної політики. Дано системний аналіз необхідних передумов, організаційної структури та критичних ресурсів створення доданої вартості у ГЛВ та глобальних виробничих мережах. Здійснено теоретичний аналіз формування доданої вартості у ГЛВ із допомогою моделі "усміхненої кривої", згідно з якою компанії підвищують прибутковість шляхом зменшення загальних витрат на виробництво та здійснюють перехід від матеріальних до нематеріальних процесів, які створюють левову частку доданої вартості. Узагальнено критерії, якими послуговуються міжнародні корпорації, коли постає питання аутсорсингу виробничої діяльності. Проаналізовано основні тенденції зовнішньої торгівлі кінцевою та проміжною продукцією США, Німеччини, Японії та Китаю в секторі високих технологій. Здійснено детальний аналіз мережі постачань корпорації Apple Inc. як компаніїлідера ГЛВ. На прикладі ланцюгів вартості смартфонів iPhone продемонстровано позиції окремих країн у формуванні доданої вартості. Основну екосистему виробництва iPhone зосереджено в Китаї, де розміщено близько 70 % філій компаній-постачальників. На основі даних двосторонньої торгівлі США та Китаю визначено, що негативне сальдо з Китаєм сягає майже 50 % загального торговельного балансу США. Однак із допомогою розрахунків зовнішньоторговельних потоків США в торгівлі iPhone на основі доданої вартості визначено, що основну її частку генерують власне у США, а з Китаєм, насправді, виникає позитивне сальдо торгівлі. Обговорено користь і потенційні небезпеки залучення до нижчих сегментів ГЛВ та шляхи стимулювання інтеграції до сегментів із високою доданою вартістю.