Про порушення прав людини в українському селі у 1932-1933 рр. у Харківській області: історичні аспекти

Abstract

У 1932-1933 рр. в українських селах відбувалося постійне порушення конституційних людських прав: права на захист своєї особистості, на гідне медичне обслуговування та на елементарне задоволення фізіологічних потреб, порушення майнових прав. Радянська держава в той час за першочергове завдання у селах ставила хлібозаготівлі понад усе, навіть ціною мільйонів людських життів. Порушення права на захист своєї особистості - це найперше, на що звертає увагу сучасна людина, аналізуючи матеріали архівів. Будь-яку спробу щось заховати від активістів аби врятувати своє життя та життя дітей, активісти називали саботажем, спробою зірвати хлібозаготівлі. Звертати увагу на загрозливий санітарно-епідеміологічний стан у селах району, боротися з страшними інфекційними хворобами радянські чиновники не мали ні бажання, ні необхідних коштів.